Статті

Складові управлінської культури керівника освітньої установи в сучасних умовах

Корінна модернізація управління освітою припускає оновлення діяльності керівників. Виконуючи в багаторівневій системі управління освітою ключову роль і знаходячись в центрі соціально-економічних і педагогічних перетворень, керівники освітніх установ координують, направляють, спонукають до діяльності і мотивують працю педагогів.

Сьогодні не можна керувати школами, спираючись тільки на свій особистий досвід. Необхідні глибокі знання в області теорії соціального управління, використання досягнень педагогічної і психологічної науки.

Керівник освітньої установи – це не тільки посада, але і образ мислення, діяльності, життя. Керівник – творець конкретної ділової ситуації. Він не чекає, коли хтось створить йому сприятливі умови для його діяльності, а створює ці умови сам.

Ефективність управління школою підвищуватиметься, якщо її директор знає вимоги, що пред'являються до нього, і прагне до самовдосконалення з метою розвитку тих особистих якостей, які необхідні сучасному керівникові.

У сьогоднішній статті мені хотілося б зупинитися на основних складових управлінської культури керівника сучасної освітньої установи.

У структурі організаторської діяльності керівника важливе місце займає мотивація майбутньої діяльності, інструктаж, формування переконаності в необхідності виконання деякого доручення, забезпечення єдності дій педагогічного і дитячого колективів, надання безпосередньої допомоги в процесі виконання роботи, вибір найбільш адекватних форм стимулювання діяльності. Організаторська діяльність керівника включає і таку необхідну дію, як оцінка ходу і результатів конкретної справи. Вона також направлена також на формування педагогічного колективу однодумців. У цій роботі особливу роль відіграють особисті якості керівника - його професіоналізм, загальна і педагогічна культура, зацікавленість в справах школи, вчителів і вихованців, уміння ставити завдання і добиватися їх вирішення.

Одним з показників організаторської культури керівника є його уміння раціонально розподіляти час - свій і своїх підлеглих. Важливо мати на увазі, що керівник школи окрім адміністративних функцій здійснює і педагогічну діяльність, будучи вчителем якого-небудь предмету. Основний час директора займає адміністративна робота, але його педагогічна діяльність має бути прикладом для всіх інших викладачів, тільки в цьому випадку директор може бути вчителем своїх вчителів. Ця обставина вимагає значних витрат на підготовку до уроків, читання нової психолого-педагогічної літератури. Раціональне використання часу виступає як найважливіша основа наукової організації праці вчителя, директора школи. Це важливо мати на увазі при наявному фактичному перевантаженні як вчителів, так і адміністрації школи.

Ефективність управлінської діяльності керівника також багато в чому залежить від доцільності, чіткості і раціональності розподілу обов'язків представників адміністрації освітньої установи. У найзагальнішому вигляді функціональні обов'язки директора школи визначені Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад, на підставі якого кожна освітня установа розробляє свій Статут і надалі посадові інструкції. Я на них детально не зупинятимуся, сенс тут не в тому, щоб їх перерахувати, вони і так добре відомі, сенс в тому, щоб частину власних повноважень можна і потрібно делегувати заступникам або особам, на які дані обов'язки можуть бути покладені. І тут мені хотілося б вам позначити одне з правил успішного керівника – «навчайте тому, що знаєте самі». Хороший керівник повинен приділяти багато часу розвитку навиків своїх підлеглих, передавати їм свої знання, щоб вони теж могли підвищувати свою кваліфікацію. Така практика не дається легко, оскільки вона не приносить негайних результатів. Зазвичай потрібно менше часу, щоб зробити самому, чим пояснювати іншому, як це треба робити. АЛЕ КРАЩЕ ПОЯСНИТИ ОДИН РАЗ, ЧИМ РОБИТИ САМОМУ БАГАТО РАЗІВ.

Велике значення в діяльності професійного керівника мають чинники досвіду, уміння імпровізувати в своїй діяльності, знаходити творчі і оптимальні рішення, адаптуватися до будь-яких змін.

Існує загальний перелік особистих характеристик керівника, який сприяє ефективності його роботи. До їх числа відносяться:

  • домінантність;
  • упевненість в собі;
  • емоційна врівноваженість;
  • креативність;
  • відповідальність;
  • незалежність;
  • товариськість.

Основними в роботі керівника освітньої установи є методи стимулювання. При цьому особливу роль відіграє соціальне і моральне стимулювання, використання методів переконання. Керівник освітньої установи повинен завжди пам'ятати про те, що він, перш за все педагог, вчитель вчителів, умілий і тактовний вихователь.

Слід зазначити, що немає і не може бути якихось абсолютних, універсальних методів керівництва, придатних, так би мовити, на всі випадки життя, що безвідмовно діють в будь-яких ситуаціях.

Таким чином, в сучасних умовах тільки системний, комплексний підхід дозволяє успішно управляти освітньою установою, забезпечувати високу ефективність навчання і виховання, реалізацію намічених цілей.

Як перевірити управлінську культури керівника школи? Якщо директор школи протягом певного часу зможе розповідати про своїх вчителів, відзначаючи їх сильні і слабкі сторони, тобто добре їх знає - це висококваліфікований керівник.

Ряд вимог до управлінської культури керівника ОУ є загальним, характерним для всіх моделей. Незалежно від моделі освітньої установи його керівникові важливо:

  • знати концептуальні основи і уявлення про можливі траєкторії побудови моделей шкіл, наявний досвід в області реструктуризації;
  • уміти аналізувати ці знання і творчо «заломлювати» їх, виходячи з власних умов;
  • уміти усвідомлено вибирати оптимальну модель, здійснювати її проектування, що пов'язане з освоєнням основ стратегічного планування.

Ефективне застосування керівником нових методів управління дозволить йому:

  • розуміти нові якості управління освітою як узгодженість, цілеспрямованість, демократичність (відповідальність за узгоджений результат при свободі вибору індивідуальних способів його досягнення кожним суб'єктом) управління, а також його суспільний характер; саме стратегічний підхід керівника може допомогти школі гнучко і максимально безболісно реагувати на зміни зовнішнього середовища і умов функціонування;
  • володіти відповідними знаннями і здібностями в області економіки освіти: переведення шкіл на нормативне бюджетне фінансування з можливим ускладненням структури освітньої установи, надання їм певної фінансової самостійності приведуть до розширення поля економічної діяльності керівника школи;
  • уміти орієнтуватися в законодавчих актах, в юридичних особливостях зміни статусу установи і, відповідно засновницьких документів, нормативної бази, з правової точки зору грамотно проводити можливі кардинальні кадрові рішення і за потреби будувати договірні стосунки з різними партнерами;
  • знати основи управління інноваціями, мотивування діяльності, управління людськими ресурсами, психології ухвалення управлінських рішень, володіти сформованою комунікативною культурою – все це пов'язано з інноваційним характером модернізації;
  • добре орієнтуватися в змінах змісту освіти, сучасних методичних підходах і освітніх технологіях, уміти критично відбирати і адаптувати їх до умов своєї школи.

Аналіз теорії і практики управління школою дозволяє позначити сучасні вимоги, що пред'являються до управлінської компетентності керівника навчального закладу:

  • постійне бачення і націленість на вирішення стратегічних завдань, організація розробки концептуальних програм по досягненню цих завдань з урахуванням конкретних умов роботи школи з одночасною концентрацією уваги і зусиль на конкретних справах, конструктивній роботі по методологічному, педагогічному, етичному, організаційному забезпеченню освітнього процесу;
  • націленість на формування нового педагогічного мислення членів колективу, розвиток їх творчого потенціалу, розвиток інтересу до дослідницької діяльності, теоретичного осмислення накопиченого досвіду;
  • потреба до вимог передових управлінських і педагогічних ідей та здобутків;
  • ухвалення управлінських рішень з урахуванням думок членів шкільного колективу (педагоги, учні, батьки, громадськість), специфіки ситуації, що складається, в умовах надання школі більшої самостійності і прав;
  • уміле використання мотивації членів шкільного колективу до якісної роботи в умовах становлення державно-суспільної системи управління, орієнтації на гуманізацію всіх сторін життя школи;
  • широке використання інтелектуального, етичного, організаційного потенціалу суспільних інститутів в єдиному сумісному виховному процесі;
  • гнучкість мислення, що виражається в умінні бачити альтернативні шляхи вирішення складних і суперечливих проблем і в прагненні долати стереотипи, що склалися; критичність мислення, осмислення рефлексії життєвого і професійного досвіду.

Іншими словами керівник повинен володіти високим управлінським потенціалом. Йому треба бути лідером в повному розумінні цього слова: уміти спілкуватися, спонукати працівників до творчої діяльності; відзначати і оцінювати кожне досягнення підлеглого; знаходити вихід з конфліктних ситуацій, бути гранично об'єктивним незалежно від своїх симпатій; підбирати і навчати працівників; уміти підкорятися і дотримувати субординацію; майстерно вести ділові переговори.

На підставі вищесказаного можна зробити висновок, що управлінська компетентність керівника освітньої установи в сучасних умовах включає три основні складові: професійно-управлінську культуру, професійно-педагогічну культуру і етично-моральну культуру.

Щоб робота керівника школи була успішною дотримуйтесь наступних рекомендацій:

  • не робіть все самостійно;
  • не вважайте себе кращим за інших;
  • не беріться за всі справи відразу;
  • не переносьте на завтра те, що можна зробити сьогодні;
  • чітко розмежовуйте функції працівників, визначайте конкретні завдання і обов'язки;
  • не перекладайте власні упущення в роботі на інших.

Немає коментарів

Додати коментар
Конструктор сайтів
Nethouse